Зробити домашньою|Додати в обране
 

Сайт храму Різдва
Пресвятої Богородиці
Херсонської єпархії УПЦ

 

По благословенню
митрополіта Херсонського
і Таврійського Іоанна

 
» История Храма Рождества Пресвятой Богородицы c.Гладковка Херсонской епархии УПЦ (МП)

История Храма Рождества Пресвятой Богородицы c.Гладковка Херсонской епархии УПЦ (МП)

Минуле та сучасне церкви Різдва Богородиці.
На початку ХІХ століття на лівому березі Дніпра за дніпровськими піщаними кучугурами було засноване село Келегеї ( з 1946 ро¬ку - село Гладківка).

Нащадки запорізьких козаків , військові поселенці, переселенці російських губерній, у 1865 році розпочали будівництво Православної церкви .

За переказами , будівництво було всенародним , хто чим міг допомагав у спорудженні храму Божого. Із Криму волами возили камінь - ракушняк , а селяни приносили яйця для будівельного розчину .На початку 1866 року кладка стін піднялась до карнизу церкви, у тому ж році була споруджена дерев'яна дзвіниця.

Протягом 1866 року будівництво велося прискореними темпами. На пожертвування прихожан продовжувалось будівництво церкви , виділялись для цього значні кошти. У цей час була завершена кладка стін, колон, декоративної вежі і склепіння бані церкви.

На будівництво нашої церкви були використані: високоякісна біла та червона цегла , цвяхи , вапно , алебастр , цемент , ракушняк ,покрівельне луджене залізо , дерево та інші матеріали . На жаль , історія не дає нам імен майстрів : мулярів , теслярів , столярів . Одночасно із зовнішнім спорядженням будівлі велися роботи у середині храму . Спорудження храму поспішали закінчити до осені 1867 року. На початку року кам'яні , штукатурні, ліпні роботи були завершені. Розпочалось спорядження храму - були розписані стіни , колони , пілястри , карнизи , обрамлення вікон. Одночасно із оздобленням храму здійснювались споруджувальні роботи в його інтер'єрі. Невідомий архітектор склав креслення іконостаса із дерева, майстри вирізьбили царські врата , над ними-раму для ікон, фронтони капітелі, рослинні орнаменти для іконостаса . Ікони для іконостаса були переданні у подарунок від інших храмів губернії , а також від єпископів Херсонського і Таврійського.

У вересні 1867 року рано-вранці вперше келегейчани почули мелодію церковних дзвонів - вони сповіщали велику сходку, свято села , відкриття Храму Божого .

На жаль , до наших часів не дійшли щоденники та креслення тогочасних робіт. Час зробив своє : ці матеріали втрачені остаточно. За переказами, Гладківська церква у своїй первозданній красі відо¬бражала архітектурні форми українського бароко середини XIX століття. Площини стін і віконні прорізи були прикрашені багатим рослинним орнаментом, вирізьбленим по свіжій вапняній штукатурці. На внутрішніх стінах храму масляними фарбами був виконаний розпис на біблійну тематику .

Український національний колорит знайшов своє відображення у трактуванні біблійних персонажів. За переказами старожилів села, а саме Миргородської Лукерії (уже покійної), яка ще до війни співала у церковному хорі, наша церква була дуже ошатна, красива .

Прийшов 1958 рік" Червоним секретарям " не сподобалось , що церква є центром духовної культури односельців , а не партійні осередки, і церкву закривають. Для чого тільки не пристосовува¬ли церковне приміщення " нові духовні наставники ": і під склад місцевого колгоспу, а потім радгоспу ; і під спортзал, їдальню, кафе.

У 1963 році церкву вирішили зовсім зруйнувати . Була зруйнована дзвіниця ( не відомо куди поділись дзвони ), знятий купол , хрести . Але й цього було замало. Було вирішено зруйнувати саму будівлю . По вказівці місцевих " можновладців " будівлю церкви обв'язали стальними тросами і за допомогою потужних гусеничних С-100 хотіли зруйнувати стіни, але їхні зусилля були марними , вони були безсилі проти кам'яної споруди, яку ще в середині XIX століття зводили їхні прапрадіди методом всенародної будови і під благословенням Божим.

У кінці семидесятих років будівля Гладківської церкви перетерпіла значні зміни і втратила первозданну архітектурну цінність.

На початку 90-х років швидкими темпами на Україну повертались споконвічні традиції і духовні цінності. На сільському референдумі майже одноголосно було прийнято рішення про функ¬ціонування церкви.

21 вересня 1992 року сотні прихожан , гості з інших сіл , священики , вся громада села взяли участь у святі відкриття храму Божого .

На даний момент збираються свідченя старожилів про священнослужителів минулих років. Продовження історії храму буде...