Зробити домашньою|Додати в обране
 

Сайт храму Різдва
Пресвятої Богородиці
Херсонської єпархії УПЦ

 

По благословенню
митрополіта Херсонського
і Таврійського Іоанна

 

Перша седмиця Великого посту

Автор: Иоан від 19-02-2018, 16:09

«Коли ж постите, не будьте сумні, як лицеміри, бо вони потьмарюють обличчя свої, щоб показати людям, що постять вони. Ти ж, коли постиш, намасти голову твою, і вмий обличчя твоє, щоб не показувати людям, що ти постиш, але Отцю твоєму, - Який у таїні; і Отець твій, Який бачить таємне, воздасть тобі явно» (Мф. 6, 16-18).

Піст - це час свідомих зусиль, які допомагають нам придбати інше бачення світу - те, що Господь називає Царством Божим усередині нас. Відомо, що грецьке слово «метаноя» - буквально означає «зміну свідомості». Людина покликана до перетворення власного життя, не випадково євангельська проповідь Ісуса Христа розпочинається такими словами: «Покайтеся, бо наблизилося Царство Небесне» (Мф.4:17). Але ми іноді не цілком розуміємо, що таке покаяння.

Покаяння - це дар Божий, і воно здатне перевернути душу людини. Але можна ще розуміти покаяння як шлях поступового, терплячого перетворення життя. І цей шлях неможливий без посту.

Сенс будь-якого посту – це самообмеження, тобто добровільна відмова від того, що складає помітну частину нашого земного життя. І в цьому сенсі перша седмиця Великого посту не відрізняється від інших. Важливість її в тому, що вона є часом переходу - звикання - до режиму посту, тому можна її провести строго за увесь піст, щоб потім постити було легше. Але міру суворості, порадившись з духівником, кожен повинен визначити собі сам. Подвиг посту повинен поєднуватися з покірливим міркуванням про міру наших можливостей. Не можна тут орієнтуватися на моду або поради сусідів. Природно, ми повинні орієнтуватися на вимоги уставу Православної церкви і не дозволяти собі легковажно розслаблятися, самовільно послабляючи піст нібито унаслідок нездійсненності уставних вимог. Зараз модно давати собі послаблення і міркувати про неможливість для наших слабких сил повноцінного посту. Якщо апріорі сприймати піст з такою установкою, то нічого у нас не вийде. Якщо ж просити у Бога допомоги, щоб Він дав нам сил пройти терен посту успішно з міркуванням, тоді Господь пошле нам сили і терпіння, щоб пронести цей нелегкий хрест посту. Знайти свою міру стриманості – це одне з найважливіших духовних завдань Великого посту.

Перший тиждень Великого посту відрізняється особливою суворістю, а храмове Богослужіння в ці дні – особливим покаянним настроєм та продовжуються довше, ніж звичайно.

В перший тиждень Великого посту, на Великому повечір'ї понеділка, вівторка, середи і четверга по частинах, читається Великий покаянний канон преподобного Андрія Критського.

На утрені Четверга п'ятої седмиці Великого посту Великий покаянний канон преподобного Андрія Критського читається в повному обсязі.

Складений Великий покаянний канон майже 1200 років тому. Преподобний Андрій Критський, зібравши у Великому каноні воєдино події старозавітньої й новозавітньої історії від падіння праотця Адама до Вознесіння Христового, подає їх у дусі глибокого сердечного каяття, з надзвичайною майстерністю співставляючи кожну з них зі станом грішної душі. Зі священної скарбниці Святого Писання він бере найсильніші приклади для покаяння й морального вдосконалення.

Цей канон можна назвати покаянним плачем, що розкриває нам усю безодню гріха й перевертає душу каяттям і надією. Перед поглядом грішника проходять постаті, діяння і події старозавітнього й новозавітного світу.

Крім прикладів із Священної історії творець канону вказує на живий приклад великого падіння й піднесення в особі подвижниці преподобної Марії Єгипетської, яка досягла високого ступеня святості.

Свята Церква пропонує нам саме ці піснеспіви в перші дні Великого посту, адже піст - це час покаяння й очищення. Увесь канон преподобного Андрія Критського спрямований на пробудження людської душі від гріховного сну, на розкриття перед нею згубності гріховного стану, на спонукання до суворого самовипробування, самоосуду й каяття, до зненавидження гріхів і до виправлення свого життя.

У середу і п’ятницю першого тижня, звершується Літургія Ранішосвячених Дарів. У п’ятницю після завершення Літургії, служиться молебень з каноном до святого великомученика Федора Тирона і освячується коливо.

Закінчується перший тиждень Великого посту Воскресним днем, або Неділею Торжества Православ'я. Цього дня здійснюється спогад Торжества Православ'я, встановленого у Візантії в першій половині IX століття в пам'ять остаточної перемоги Православної Церкви над усіма єретичними вченнями, що обурювали Церкву, особливо над останнім з них – іконоборство. Іконоборча єресь засуджена Сьомим Вселенським Собором у 787 році.

У цю неділю здійснюється особливе богослужіння, що називається чином Торжества Православ'я, він (чин Торжества Православ'я) складається в основному з молебного співу і здійснюється в кафедральних соборах після літургії на середині храму, перед іконами Спасителя і Божої Матері.

Великий піст — це час каяття і плачу за гріхами, час добрих та богоугодних справ. У дні Великого посту кожний християнин намагається гідно підготуватися до сповіді та Святого Причастя. Протягом посту ми намагаємося частіше бувати у храмі, більше читати Святе Письмо та твори святих отців, відвідувати хворих та ув’язнених, допомагати ближнім та немічним. В ці дні ми утримуємося від зайвих радощів та святкувань. Тобто, насамперед, ми постуємо душею. А за вченням святих отців: піст тілесний встановлений для того, щоб було легше постувати душі.

Великий піст є постом суворим. Тобто окрім м’яса, молока та масла, у дні Великого посту заборонено вживати й рибу. До того ж існує благочестива традиція першу седмицю (тиждень) Великого посту проводити у «сухоїдінні», тобто, деякі благочестиві християни беруть на себе подвиг не вживати рослинної олії та не варять у ці дні ніяких страв. Але головне не забувати, що піст тілесний є допоміжним у постуванні духовному. І голод тілесний, що народжується в нас у ці дні, повинен перерости у голод за Христом та Божою благодаттю. До того ж існує дуже влучне висловлювання, що під час посту перш за все треба утримуватися від того, щоб не поїдати один одного.

Актуально під час Великого посту обмежити свої інформаційні дії (телевізор, інтернет). Часто така стриманість стає важчою, ніж обмеження в їжі.

В цілому, головна мета посту - морально прославити людину, а не змусити її голодувати, відмовляючись від їжі, адже піст без молитви - це усього лише дієта.